Постанова Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 264/3926/17
International Commercial Arbitration Court at the Chamber of Commerce and Industry of the Russian Federation
Recognition and enforcement of international arbitral award
Ухвала
Верховний Суд погодився з тим, що попереднє звернення заявника з клопотанням про надання дозволу на виконання арбітражного рішення та залишення його без розгляду ухвалою суду, у зв'язку з допущеними заявником недоліками, не є поважною причиною пропуску строку для звернення до суду задля отримання дозволу на виконання арбітражного рішення.
В даній справі суди розглядали питання поважності причин пропуску строку для звернення до суду із клопотання про надання дозволу на примусове виконання арбітражного рішення, з урахуванням наступних обставин справи:
02.07.2014 – прийнято рішення Міжрегіонального арбітражного суду (Російська Федерація) про стягнення з ПрАТ «Азовзагальмаш» на користь ВАТ «ТД АЗВМ» заборгованість;
11.02.2016 – відносно ВАТ «ТД АЗВМ» відкрито процедуру конкурсного провадження згідно Федерального закону Російської Федерації «Про неспроможність (банкрутство)»;
03.05.2017 – ВАТ «ТД АЗВМ» продало (відступило) ТОВ «Солюшен Фінанс» право вимоги до ПрАТ «Азовзагальмаш» за рішенням Міжрегіонального арбітражного суду (Російська Федерація) від 02.07.2014;
10.07.2017 – ТОВ «Солюшен Фінанс» вперше звернулося до суду з клопотанням про надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 02.07.2014;
13.07.2017 – клопотання ТОВ «Солюшен Фінанс» було залишено без розгляду та повернуто заявнику з підстав того, що заявник не додав до заяви ряд необхідних документів. При цьому, згідно ухвали суду заявник звернувся в межах строку, передбаченого статтею 391 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК України);
04.08.2017 – ТОВ «Солюшен Фінанс» отримала відповідну ухвалу суду про повернення клопотання.
14.08.2017 ТОВ «Солюшен Фінанс» вдруге, після усунення недоліків, звернулося до суду з клопотанням про надання дозволу на виконання арбітражного рішення від 02.07.2014. Вказане клопотання було подано поза межами строку, який передбачено статтею 391 ЦПК України.
Заявник просив поновити строк на звернення до суду з клопотанням про надання дозволу на виконання арбітражного рішення, вказуючи на те, що вже звертався до суду з вказаним клопотанням, але останнє було залишено без розгляду у зв'язку з недоліками. Суд першої інстанції погодився із поважністю причин пропуску строку, поновив заявнику строк та надав дозвіл на виконання арбітражного рішення.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, з яким погодився Верховний Суд, дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску ТОВ «Солюшен Фінанс» строку на звернення до суду, а, відповідно, відмовив у наданні дозволу на виконання арбітражного рішення від 02.07.2014.
Суд вказав, що виходячи з загальних засад цивільного (господарського) законодавства та судочинства, до поважних причин пропуску процесуальних строків мають бути віднесені обставини, що виникли незалежно від волі особи, яка мала право відповідної вимоги, та об'єктивно унеможливили звернення цієї особи за судовим захистом у період дії строку.
Посилання на неможливість сплати державного мита, арешт рахунку, здійснення експертизи та посилання на інші аналогічні обставини, як на поважні причини пропуску строків, є хибними, оскільки судова практика не розглядає такі причини як поважні для поновлення строку, такі причини фактично обумовлені неналежними діями або бездіяльністю самого заявника.
В підсумку, суд дійшов висновку, що ТОВ «Солюшен Фінанс» звернувся до суду з вказаним клопотанням за межами строку, який передбачено статтею 391 ЦПК України, при цьому, не вказавши жодної поважної причини пропуску даного строку.
Підготовлено Ладою Валерією, LCF Law Group