Розроблено проект змін до законодавчих актів України

Шановні колеги,
Цим, ми інформуємо Вас, що Робоча Група І завершила перший етап роботи по розробленню проекту змін до деяких законодавчих актів України (щодо питань судового контролю та підтримки міжнародного комерційного арбітражу).

Проект розроблено з метою підвищення  ефективності судового контролю щодо міжнародного комерційного арбітражу в Україні, що сприятиме формуванню проарбітражної практики державних судів та створенню позитивного іміджу України як юрисдикції, дружньої до арбітражу, що в кінцевому рахунку сприятиме подальшому розвитку міжнародного комерційного арбітражу в Україні, підвищить привабливість України як місця арбітражу, що також зменшить навантаження на державні суди у складних спорах за участі іноземних осіб, та «відтік» таких спорів в іноземні юрисдикції.

Нижче наведено найбільш значущі зміни до законодавства України, які пропонуються Проектом.

  • Проектом передбачається встановлення особливої процедури для визнання та виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу в Україні, не залежно від місця арбітражу, а також процедури для скасування рішень та постанов міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України.

На даний час ці питання частково регулюються положеннями Розділу VII-1 (Провадження у справах про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів) та Розділу VIII (Про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні) Цивільного процесуального кодексу України, які не враховують специфіку міжнародного комерційного арбітражу та є очевидно недостатніми.

  • Проект передбачає зменшення кількості судових інстанцій у розгляді таких справ до двох - Апеляційний суд міста Києва та ВССУ.

Як показав досвід останніх років, введення додаткової судової інстанції у 2005 році (загальні місцеві суди) значно погіршило ефективність судового контролю щодо арбітражу з точки зору його якості та часу, що на нього витрачається державними судами. До 2005 року ситуація була значно краща: такі справи розглядалися лише апеляційними судами та Верховним судом України. Тож є всі об’єктивні передумови повернутися до цієї моделі, як більш ефективної.

Визначення тільки одного апеляційного суду для розгляду відповідних клопотань дозволить покращити якість судової практики у таких справах, сконцентрувати знання та досвід вирішення специфічних питань у сфері міжнародного арбітражу в одному суді, рішення якого могли б бути оскаржені лише до ВССУ. Крім цього, часові рамки відповідних судових проваджень стали б більш прогнозованими для сторін, у порівнянні, наприклад з ситуацією, коли такі клопотання розглядаються всіма апеляційними судами України, навантаження яких може суттєво відрізнятися, що впливає на строки розгляду справ. Що ж стосується визначення такого суду, то найбільше на цю роль підходить Апеляційний суд м. Києва. Саме цей суд розглядав чи не всі справи щодо скасування рішень обох існуючих в Україні постійнодіючих арбітражних установ (МКАС та МАК при ТПП України), які знаходяться у м. Києві. Крім того, саме цей суд розглядає значну кількість справ щодо надання дозволу на виконання арбітражних рішень, а відтак, має найбільший досвід у реалізації функцій контролю щодо міжнародного арбітражу. Наявна матеріально-технічна база та географічне розташування є додатковими аргументами на користь визначення саме цього суду для розгляду справ, пов’язаних з міжнародним арбітражем. Додатково це б дозволило позбутися юрисдикційних проблем, які часто виникають у випадку подання заяви про надання дозволу на виконання арбітражного рішення за місцем знаходження активів боржника, особливо коли єдиним таким активом є корпоративні права в господарських товариствах, зареєстрованих в Україні.

  • З метою процесуальної економії Проектом передбачено можливість розгляду клопотань про скасування та видачу дозволу на виконання арбітражного рішення в одному судовому провадженні, адже підстави для скасування рішення та для відмови в його визнанні та виконанні є однаковими. А крім того, обидві категорії справ згідно з Проектом повинні розглядатися Апеляційним судом міста Києва.
  • Проектом встановлюються однаковий строк для обох проваджень в Апеляційному суді міста Києва - два місяці, який зупинятиметься у випадку виникнення необхідності вручення судових повісток та документів згідно з міжнародними договорами України.
  • Проектом, як і в багатьох розвинутих арбітражних країнах, сторонам надано право в арбітражній угоді виключити можливість оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу в державному суді.  У випадку реалізації такого права судовий контроль буде здійснюватись лише у процесі розгляду клопотання про надання дозволу на виконання арбітражного рішення. З огляду на вже згадану однаковість підстав для відмови в наданні дозволу та для скасування арбітражного рішення така ситуація не порушуватиме жодних прав сторони, проти якої таке рішення постановлено, а лише зменшить кількість судових проваджень, в яких вона може ці права реалізувати. Це також матиме позитивний ефект для просування України як місця арбітражу.
  • Проектом також усуваються термінологічні суперечності у питаннях скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу та третейських судів, та запроваджується вживання єдиного терміну «оспорювання», який використовується в статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», та який суттєво відрізняється від терміну «оскарження».
  • Проектом встановлюється процедура прийняття судом рішень щодо постанов міжнародного арбітражу, винесених як з питання попереднього характеру, про те, що він має компетенцію (ч.3 ст.16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»), яка на даний час не врегульована.
  • Проектом встановлюється процедура реалізації судом положень частини 4 статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», згідно з якими суд, якщо визнає це належним, може зупинити провадження про оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу на встановлений ним строк з тим, щоб надати складу міжнародного комерційного арбітражу можливість відновити арбітражний розгляд або вжити інших дій, які, на думку складу міжнародного комерційного арбітражу, дадуть можливість усунути підстави для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.
  • Проектом усуваються суперечності в чинному процесуальному законодавстві України щодо вирішення ситуацій, коли до суду подано позов з питання, що є предметом арбітражної угоди.  Проект передбачає, що у такій ситуації суд залишає позов без розгляду, якщо від відповідача не пізніше подання ним першої заяви щодо суті спору  надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.  Це відповідатиме положенням ст.8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та ч. 3 ст. ІІ Нью-Йоркської конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень.
  • При цьому з метою формування загального підходу судів до виконання та тлумачення арбітражної угоди Проект встановлює, що будь-які неточності в тексті арбітражної угоди сторін та/або сумніви щодо її  дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності. Це сприятиме формуванню проарбітражного характеру судової практики, наприклад, коли арбітражна угода має певні недоліки, які можуть бути усунуті шляхом її тлумачення (наприклад, неточність у назві арбітражної установи).
  • Проектом вирішується проблема добровільного виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу. З огляду на діюче валютне регулювання на даний час в Україні неможливо добровільно виконати арбітражне рішення, якщо вказана в ньому сума виражена в іноземній валюті, адже окрім самого арбітражного рішення платник зобов’язаний надати своєму обслуговуючому банку виконавчий документ. А останній можна отримати тільки після отримання дозволу на виконання арбітражного рішення в державному суді.

Оскільки Проект не має на меті зміну чинного валютного регулювання в Україні, в якості більш компромісного варіанту Проектом запроваджується спрощена процедура видачі таких виконавчих документів за заявою боржника, обмежуючи судовий контроль лише питаннями публічного порядку та арбітрабільності. При цьому, така спрощена процедура містить механізми для запобігання можливих зловживань з боку недобросовісних боржників, які можуть намагатися спеціально отримати відмову, та для забезпечення інтересів кредиторів, які, за логікою, не повинні брати участь в такій спрощеній процедурі, і відповідно не матимуть можливості вчасно зреагувати на такі зловживання.

  • Проектом вирішується проблема валюти стягнення суми за арбітражним рішенням.  Згідно з діючими нормами ЦПК суд в ухвалі про надання дозволу на виконання арбітражного рішення має визначити суму стягнення в національній валюті за курсом НБУ на день постановлення ухвали. Це означає, що в національній валюті  вказується і сума в виконавчому листі, а потім проводиться стягнення виконавчою службою. Але, в переважній більшості випадків в іноземного стягувача немає рахунку в гривні в українському банку і тому він не може отримати гроші від виконавчої служби. Крім того, додаються валютні ризики, пов’язані з конвертацією суми боргу у національну валюту України. Проектом передбачено, що відповідна конвертація суми, що підлягає стягненню за арбітражним рішенням,  у валюту України або вільноконвертовану валюту відбувається виключно за заявою стягувача.
  • Проектом врегульовано питання стягнення відсотків річних за арбітражними рішеннями. Це є ефективним стимулом для добровільного виконання арбітражного рішення, і спонукає боржника не затягувати з оплатою. Проект встановлює повноваження суду та порядок визначення суми відсотків, що відповідно до арбітражного рішення підлягають стягненню на дату постановлення ухвали про визнання та виконання арбітражного рішення
  • Проект містить положення щодо ставок судового збору, зокрема:(ї) за розгляд клопотань про скасування рішень та постанов міжнародного комерційного арбітражу - в розмірі 2 відсотки ціни позову, заявленого в арбітражному провадженні, але не менше 12 розмірів мінімальної заробітної плати та не більше 120 розмірів мінімальної заробітної плати; (її) за розгляд клопотань про визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
  • Проект встановлює загальний підхід до підстав звільнення від доказування у зв’язку з вирішенням спору міжнародним арбітражем: обставини, встановлені резолютивною частиною рішення третейського суду чи рішення міжнародного комерційного арбітражу, щодо якого в Україні постановлено судове рішення про видачу виконавчого документу на примусове виконання рішення третейського суду, про визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову в скасуванні такого рішення, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі сторони.
  • Проектом усуваються суперечності в законодавстві України щодо арбітрабільності спорів та встановлюються загальне правило, що сторони мають право передати спір, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства/підвідомчий господарським судам, та щодо якого сторони можуть укласти мирову угоду, на розгляд третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, крім випадків, встановлених законом. На даний час такі випадки для міжнародного комерційного арбітражу встановлені в Законі України «Про міжнародний комерційний арбітраж», а для третейського розгляду – в Законі України «Про третейські суди».
  • Проект також усуває ряд інших суперечностей та прогалин в регулювання питань судового контролю щодо міжнародного комерційного арбітражу.

В найближчі плани Робочої групи входить розроблення положень, покликаних заповнити наявні прогалини у законодавчому регулюванні таких питань як порядок застосування та види запобіжних заходів в підтримку міжнародного арбітражу, порядок надання державними судами іншої підтримки арбітражу. Ми плануємо завершити роботу найближчим часом, щоб подати свої пропозиції з цих питань додатково.

З повним текстом документа можна ознайомитись за посиланням

Ми будемо вдячні за будь які коментарі та доповнення, які ви можете направляти координатору Робочої Групи – Перепелинській Олені Сергіївні (olena.perepelynska@integrites.com)

З повагою,

Українська Арбітражна Асоціація

Членами Асоціації можуть бути фізичні дієздатні особи, що мають вищу юридичну освіту, є фахівцями у галузі міжнародного комерційного арбітражу чи мають професійний інтерес до практики міжнародного комерційного арбітражу та поділяють мету та завдання діяльності Асоціації.Детальніше

V Арбітражна школа