Розроблено проект змін до законодавчих актів України щодо судової підтримки арбітражу

Шановні колеги,
Цим, ми інформуємо Вас, що Робоча Група І Української Арбітражної Асоціації завершила другий етап роботи з розроблення проекту змін до деяких законодавчих актів України (щодо питань судової підтримки міжнародного комерційного арбітражу).

Робота на цьому етапі велася спільно з робочою групою Українського Національного Комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine).

Проект, розроблений спільними зусиллями двох груп, логічно продовжує та доповнює Проект змін до арбітражного законодавства України в частині судового контролю, роботу над яким було завершено Робочою Групою І УАА наприкінці минулого року. 

Новий Проект розроблено з метою заповнити наявні прогалини у законодавчому регулюванні таких питань як порядок застосування та види запобіжних заходів на підтримку міжнародного арбітражу, порядок надання державними судами сприяння в отриманні доказів для арбітражного провадження. На даний час норми, які б регулювали ці питання, в процесуальному законодавстві України повністю відсутні, що практично унеможливлює надання судами такої підтримки чи сприяння незалежно від місця арбітражу, а норм статей 9 та 27 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» для цього недостатньо.

Це суттєво шкодить розвитку арбітражу в Україні і стає причиною того, що сторони відмовляються від арбітражу на користь розгляду спорів у державних судах, в яких застосування заходів забезпечення позову та забезпечення доказів чітко врегульовано.

Тож у разі прийняття, Проект сприятиме подальшому розвитку міжнародного комерційного арбітражу в Україні, формуванню проарбітражної практики державних судів та створенню позитивного іміджу України як юрисдикції, дружньої до арбітражу.

Нижче наведено найбільш значущі зміни до законодавства України, які пропонуються Проектом.

  • Проект передбачає виконання функцій судового сприяння міжнародному арбітражу двома судовими інстанціями - Апеляційним судом міста Києва та ВССУ

    Визначення тільки одного апеляційного суду для розгляду відповідних питань (який також згідно з першим Проектом наділений компетенцією здійснювати судовий контроль щодо міжнародного арбітражу) дозволить покращити якість судової практики у таких справах, сконцентрувати знання та досвід вирішення специфічних питань у сфері міжнародного арбітражу в одному суді, рішення якого могли б бути оскаржені лише до ВССУ. Крім цього, часові рамки відповідних судових проваджень стали б більш прогнозованими для сторін, у порівнянні, наприклад з ситуацією, коли такі питання розглядаються всіма апеляційними судами України, навантаження яких може суттєво відрізнятися. Що ж стосується визначення такого суду, то найбільше на цю роль підходить Апеляційний суд м. Києва, який має найбільший досвід у питаннях  міжнародного арбітражу. Наявна матеріально-технічна база та географічне розташування є додатковими аргументами на користь визначення саме цього суду для розгляду справ, пов’язаних з міжнародним арбітражем. Додатково це б дозволило позбутися юрисдикційних проблем.

 

  • Проект надає можливість сторонам отримати судове сприяння у питаннях міжнародного арбітражу незалежно від того, чи знаходиться місце арбітражу в Україні чи за кордоном

    Робоча група вирішила втілити в Проекті найкращі світові практики розвинених арбітражних юрисдикцій та не обмежувати можливість отримання судової підтримки лише ситуаціями, коли місце арбітражу знаходиться в Україні.

  • Проект передбачає можливість звернення за отриманням заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного арбітражу після ініціювання арбітражного провадження

    В цьому питанні Проект слідує логіці процесуального законодавства України, в якому за загальним правилом такі заходи можна отримати тільки після подання позову. Виключення, які передбачені процесуальним законодавством України щодо забезпечення позову до подання позовної заяви, в цілому не стосуються міжнародного арбітражу.

  • Підстави для застосування заходів забезпечення позову

    Проект встановлює для вжиття таких заходів стандарт, аналогічний тому, який на даний час існує для надання заходів забезпечення позову в процесі отримання дозволу на примусове виконання арбітражного рішення (ст. 394 ЦПК України): якщо їх невжиття може ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього арбітражного рішення.

  • Види заходів

    Проект передбачає можливість застосування будь-яких заходів забезпечення позову, які існують в цивільному процесі (ст. 152 ЦПК України), із додатковими виключеннями, які встановлені ГПК України щодо корпоративних спорів.

  • Повідомлення відповідача про розгляд заяви про забезпечення позову

    Проект слідує загальним правилам ЦПК України у цьому питанні й передбачає розгляд відповідної заяви з повідомленням особи, проти якої запитуються заходи забезпечення позову. Водночас, у разі обґрунтованої вимоги заявника, якщо існує термінова необхідність у вжитті таких заходів та/або якщо повідомлення особи, проти якої запитується вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу, іншим чином позбавить заходи забезпечення їх мети, заява про вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу може розглядатися без повідомлення особи, проти якої запитується вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу.

  • Зустрічне забезпечення

    За аналогією зі змінами до ГПК України, які розроблені в рамках судової реформи, Проект вводить поняття «зустрічне забезпечення» (застава, яка вноситься на депозитний рахунок суду або банківська гарантія), надання якого заявником є передумовою вжиття заходів забезпечення позову. 

    Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи та має бути достатнім для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову.

    У будь-якому випадку розмір зустрічного забезпечення не може перевищувати двадцяти відсотків від суми забезпечення, про яке просить заявник, а якщо така сума не вказана, - двадцяти відсотків від ціни позову в арбітражному провадженні.

    Інститут зустрічного забезпечення існує в багатьох юрисдикціях і як правило він працює наступним чином: якщо суд приймає рішення про вжиття запитуваних заходів забезпечення позову, він обумовлює набрання ними чинності наданням заявником визначеного судом зустрічного забезпечення або ж навпаки винесене рішення автоматично втрачає чинність у разі ненадання зустрічного забезпечення. Однак для українського процесуального законодавства такі механізми з «відкладальною» чи «скасувальною» умовою є нетиповим.

    Тож для того, щоб забезпечити баланс інтересів обох сторін, в Проекті пропонується двоетапний механізм: спочатку ухвала про зустрічне забезпечення, а потім ухвала про забезпечення позову на підтримку міжнародного арбітражу. Причому перша виноситься судом, тільки якщо він допускає вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу, іншими словами, заявник знає, що він отримає запитувані заходи, якщо виконає умови ухвали про зустрічне забезпечення. В ухвалі про зустрічне забезпечення суд відразу зазначає параметри майбутнього забезпечення позову: вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, вид і розмір зустрічного забезпечення, порядок та строки його надання. Особливістю цієї ухвали, є те, що вона (1) не підлягає  примусовому виконанню та (2) не підлягає оскарженню окремо від ухвали про вжиття заходів забезпечення на підтримку міжнародного комерційного арбітражу.

    Далі можливі два варіанти: заявник або надає, або не надає зустрічне забезпечення у встановлений судом строк. Проект передбачає, що повнота, своєчасність та належність надання зустрічного забезпечення має контролюватися судом, і за результатами здійснення такого контролю суд без виклику сторін або (1) виносить ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу (згідно з вже встановленими ним параметрами), або (2) скасовує ухвалу про зустрічне забезпечення.

  • Зміна або скасування заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу

    Проект передбачає, що зміна або скасування заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного арбітражу здійснюються за загальними правилами ст. 154 ЦПК України з деякими особливостями, що враховують специфіку міжнародного арбітражу та спрямовані на запобігання зловживань з боку заявника після отримання ним заходів забезпечення позову (перш за все, затягування арбітражного провадження).

  • Відшкодування збитків, завданих вжиттям заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу

    Проект передбачає, що особа, проти якої вжито заходи забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу, у разі їх скасування має право на відшкодування збитків, завданих вжиттям таких заходів, крім випадків, коли сторони уклали мирову угоду. Зазначене відшкодування здійснюється в судовому порядку – тим же судом, який прийняв рішення щодо вжиття заходів - в першу чергу за рахунок зустрічного забезпечення.

  • Сприяння суду в отриманні доказів на підтримку міжнародного комерційного арбітражу

    Проект встановлює процесуальний механізм для практичної реалізації положень статті 27 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», які передбачають можливість звернення складу арбітражного суду, або за його дорученням – стороною арбітражного провадження, до державного суду за сприянням в отриманні доказів, необхідних в арбітражному провадженні.

    В багатьох країнах світу, в тому числі Швейцарії та США, таке сприяння надається державним судом за процедурою виконання доручень іноземних судів, незважаючи на відсутність відповідних міжнародних конвенцій. Робоча група вирішила використати такий самий підхід. Тож Проект передбачає, що судове сприяння в отриманні доказів на підтримку міжнародного комерційного арбітражу здійснюється згідно з процедурою, передбаченою ст. 417 ЦПК України з певними особливостями, які враховують специфіку міжнародного арбітражу.

    Запит складу арбітражного суду оформлюється у вигляді постанови та має бути засвідчений постійно діючою арбітражною установою, що адмініструє відповідне арбітражне провадження (якщо це інституційний арбітраж), або компетентним органом, що здійснює функції сприяння по відношенню до цього арбітражного провадження (якщо це арбітраж ad hoc).

    Такий запит підлягає виконанню не пізніше, ніж у тридцятиденний строк з дня його отримання судом. Вказаний строк може бути продовжений судом, якщо це необхідно для вчинення запитуваних процесуальних дій.

  • Судовий збір

    Враховуючи складність питань, пов’язаних з наданням судової підтримки міжнародному арбітражу, Проект передбачає досить високі ставки судового збору для цієї категорії справ: за розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову на підтримку міжнародного комерційного арбітражу - 40 розмірів мінімальної заробітної плати, а за запити про сприяння суду в отриманні доказів - 20 розмірів мінімальної заробітної плати.

З повним текстом документа можна ознайомитись за посиланням

Ми будемо вдячні за будь які коментарі та пропозиції, які ви можете направляти координатору Робочої Групи – Перепелинській Олені Сергіївні (olena.perepelynska@integrites.com)

З повагою,

Українська Арбітражна Асоціація

«Повний (зведений) текст законопроекту» и «Порівняльна таблиця» 

Членами Асоціації можуть бути фізичні дієздатні особи, що мають вищу юридичну освіту, є фахівцями у галузі міжнародного комерційного арбітражу чи мають професійний інтерес до практики міжнародного комерційного арбітражу та поділяють мету та завдання діяльності Асоціації.Детальніше

V Арбітражна школа